Формування громадянських компетентностей вихованців ГПД

                            Формування громадянської  

       компетентності учнів  початкових класів

   У нашій державі проблема розвитку громадянськості і патріотизму сьогодні набуває  досить гостру актуальність, зокрема, у справі формування  громадянської компетенції школярів. Сьогодні  молодому поколінню нелегко адекватно визначитися зі своїми  соціально – громадянськими установками , і від цього поширилося набуте явище  соціальної пасивності, небажання приймати участі  в житті школи, класу, свого  міста. Відбувається помітне  переважання цінностей грошей над культурними та моральними цінностями.

   Громадянське виховання  школярів – це вимога часу ; воно полягає формуванні громадянськості, яке дає в свою чергу можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично захищеною в даній державі. Виховання громадянськості  - одна з умов підготовки покоління людей здатних відродити суспільство  і духовність нації, розвинути ідею державності , звернену до людини.

   Працюючи в школі , як вихователь ГПД, зрозуміла, що проблема формування життєвої компетентності учнів молодших класів ще недостатньо розроблена, хоча її вивченням займаються багато науковців, а ознайомившись з науковою літературою зрозуміла, що значний потенціал для формування  життєвої компетентності мають  інтерактивні технології навчання.

    Щоб у старшій школі проявлялися справжні лідери, або просто  активні та небайдужі підлітки, варто  вже  у початкових класах одразу починати  виховувати учнів на засадах демократії. Постає питання – для чого?  Яке задають часто батьки вихованців. Знайомлячи батьків з демократичним  направленням школи, інформацією стендів для них, чітко визначаємо місце майбутньої дорослої людини в житті, яка має володіти певними якостями й уміннями випускаючись із загальноосвітньої школи:

-          бути гнучким, мобільним, конкурентоспроможним, уміти  інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе й дбайливо ставитися до свого здоров’я та здоров’я іншого як до найвищої цінності;

-          уміти здобувати , аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосувати  її для індивідуального розвитку, критично мислити, приймати нестандартні рішення і відповідати  за них;

-          уміти запобігати будь – яким конфліктним  ситуаціям і виходити з них;

-          уміти працювати в команді , використовувати знання  як інструменти для розв’язання життєвих проблем.

  У вихованні громадянства велика роль належить початковій школі. Але для того ,щоб вихователь був спроможний свідомо працювати в цій галузі, йому потрібно чітко  уявляти , в чому полягає сутність такого складного  особистісного феномена як громадянськість.     Нові посібники Ради Європи з серії публікацій  ОДГ/ОПЛ- Освіта для демократичного  громадянства та освіта з прав людини в шкільній практиці  Рольфа Голлоба, Петерса Крапфа,  Олофа  Олафсдоттіа, Вільтруда Вайдінгера  біль детальніше ознайомили мене з концептуальними засадами нової моделі громадянства, розкрили європейський підхід та історію ОДГ/ОПА , проаналізували базові поняття  демократії і прав людини, розкрили умови та технології навчання демократії та прав людини в школі. На засадах посібників створила модель  формування громадянськості у молодших школярів.

  Саме у сфері освіти  має формуватися усвідомлення кожною людиною віри в те, що істинний сенс її життя – це якомога повніша самореалізація всіх її здібностей на користь людям.

  Разом  з педагогами початкових класів є можливість формувати  громадянські компетентності через програми навчальних предметів: «Читання», «Я і Україна», «Літературне читання»,  «Основи здоров’я» та «Я у світі», а також упровадження  в освітній процес виховних заходів: родинних, літературних, етнографічних, театралізованих свят(«День  Матері», «Шевченкові дні», «Роде наш красний»); брейн –рингів ( « Мій рідний край – моя Дніпропетровщина» ; патріотичних уроків(«Ніхто не

забутий, ніщо не забуте» (до  Дня  Перемоги)); спортивно – музичних програм («Про здоров’я  дбаємо, здоровими зростаємо»); КВК («Козацькому роду -нема переводу») ; годин людяності («Співчуття», «Що означає бути добрим?»), бесіди  («Права дитини», «Наші права  - наш скарб»); уроків – екскурсій( «Шануймо калину»).

  Успішність  виховних впливів з метою виховання громадянськості  молодшого школяра, як практика показала, залежить від умілого використання як  традиційних,  так і  інтерактивних методів.

   Знайомлю з демократичними засадами першокласників не через  сухий теоретичний матеріал, а на прикладах  сюжетів з казок , мультфільмів, українських  народних приказок. Це допомагає зацікавити  малечу такою складною темою.

    У вправі  «Знайомство з  демократією» діти дізнаються, що демократія – це такий лад, за якого люди  вирішують спільно найважливіші проблеми, кожен може вільно висловлювати свою думку, а його права захищає закон. А ще – демократичний світогляд притаманний нашому суспільству. Щоб  дітлахам було  легше все це зрозуміти , пригадуємо казки, мультфільми, художні твори, проблематика яких стосується  рівності, свободи, порозуміння, захисту знедолених тощо (іншими словами – демократичних засад). Наприклад , казка «Рукавичка» (рівність та співпраця); «Цап та баран» ( порозуміння, важливість компромісу); серія мультфільмів «Чіп і Дейл» (захист знедолених) та «Як козаки по сіль ходили» (взаємодопомога, мирне співіснування, захист свободи) тощо. В кінці вправи пропоную придумати власну казку чи історію, в якій були б описані принципи народовладдя.

   Проводячи бесіду на тему «Ми – демократи», питаю школярів, чи чули вони про поняття «народ»,  «влада», «вибори»,  «право»,  «закон» тощо. Якщо так – нехай діти спробують пояснити їх, а якщо  ні  - придумають власні варіанти відповіді. Перед цим розтлумачити  школярам, що вони можуть висловлювати будь – які припущення з цього приводу. Також запитую, де такі слова можна зустріти найчастіше ( почути  у телепередачах чи розмовах дорослих, чи може прочитати в газетах , чи в підручниках тощо. Крім того, прошу дітей  пригадати, що таке прислів’я та приказки. Запитую у дітей, як такі висловлювання можуть відображати ставлення народу до тих чи інших питань.    Пропоную учням проаналізувати кілька виразів про народ та владу.

·         Не той чоловік, хто для себе живе, а той – хто  для народу щастя кує.

·         Якщо народ єдиний, він непереможний.

·         Грім і народ не змусиш замовкнути.

·         Народ захоче, безодню перескочить.

·         Вчи народ, учися  в народу.

·         Хто з народом, той непереможний.

·         Наш народ  даремно не любить говорити, а якщо сказав, то зав’язав.

·         Закон для громади, що віжки для коня.

·         Біда вівцям , коли вовк пастушить.

    У грі «Хто повинен вирішувати?» (виховний захід « Дбай про здоров’я взимку») , мета якої навчити школярів приймати  самостійно рішення та формувати вміння обговорювати  матеріал в невеликих групах ,   були поставлені завдання для дітей:

-          Поміркувати про процеси  прийняття рішень в сім’ях;

-          Обговорити  участь дітей у сімейному житті.

Завдяки цій грі , вихованці зрозуміли, що більшість рішень на даний час приймають батьки, або діти разом з батьками, обговорюючи свої потреби. Але прийде час і рішення , за які  будуть нести відповідальність , діти прийматимуть  самостійно.

   Виховна година  «Жити і життю радіти» розкрила поняття дітям «радість», «життєрадісний», навчила у кожній ситуації бачити благо, показала взаємозв’язок між своїм станом і станом інших, що вміння радіти життю, змінює саме життя, робить його щасливим. Виховання  добрих почуттів сприяло  створенню позитивного настрою, змінювати своє життя на краще.

 Але що ж впливає на ефективність  формування  громадянської компетенції учнів  початкових класів? На  думку   видатного педагога  В О. Сухомлинського – сукупність педагогічних умов:

·          Реалізація принципу особистісно – якісного підходу в навчально – виховний  процес початкової загальної освіти;

·          Використання  потенціалу програми предметів, зміст яких пов’язаний з    відносинами  людини й суспільства, що розкривають не тільки змістовні, але й ціннісні основи  людського існування;

·         Включення в навчальний та виховний процес різноманітних форм роботи з цікавими завданнями демократичного направлення, поглиблення проблемного поля обговорюваних  питань і залучення самих учнів;

·         Включення в систему  виховної роботи заходів, тематика яких пов’язана з принципами побудови демократичного суспільства, його правовими основами, роллю закону в державі та вжитті людини;

·         Детальніше ознайомлювати учнів молодшої школи з зі змістом громадянських якостей, що описують відносини  із суспільством.

        Я розумію, що громадянське виховання дитини – це вимога часу, бо полягає воно у формуванні громадянської компетенції учнів і придбання громадянського досвіду, а також включення в систему  виховної роботи заходів, тематика яких пов’язана з принципами побудови демократичного суспільства .Але вірю, що  зміни в суспільстві чітко визначать необхідність формування нового типу громадянина : не лише освіченого, але й активного – здатного зробити свій внесок у життя суспільства, країни, всього світу та взяти на себе більшу відповідальність.