Розум дитини знаходиться на кінчиках пальчиків . Багато педагогів стверджують, що нинішні діти змінилися, причому не на краще. Але, напевне, вони забувають,що суттєво змінився світ,у якому ми живемо. Педагогічний досвід свідчить: останніми роками до школи приходять зовсім інші діти. Вони дуже різні: вразливі, тривожні і ніби байдужі, впевнені і налякані, щирі і злі, трохи егоїсти, трохи циніки, конфліктні, пристосуванці, самостійні і не дуже, контактні і замкнуті, доглянуті і покинуті, нещасні і щасливі – всі вони потребують уваги, турботи, допомоги, співпереживання, розуміння, вимогливості, щирості, поваги, добра, впевненості дорослого у їхньому гідному майбутньому. У багатьох сучасних школярів низький рівень розвитку мовленнєвого апарату.
Вже досить давно лукарі з'ясували,що ьмовленнєвий розвиток в дітей залежить від ступення сформованості точних, скоординованих рухів пальчиків дитини. Високий рівень формування дрібної моторики дитячих пальців забезпечує також достатній розвиток пам’яті, уваги, зв’язного мовлення й робить руку готовою до письма. Оволодіння ж самою технікою написання літер потребує злагодженої роботи дрібних м’язів усієї руки, а також розвиненої слухової уваги. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості моїх вихованців, розпочинаю відповідну роботу з усіма дітьми.
Навіщо потрібна пальчикова гімнастика дитині? Коли дитина виконує ритмічні рухи пальцями,то:
* індуктивно збуджуються мовні центри головного мозку і стимулюється розвиток мовлення;
* мовлення стає чіткішим, підвищується мовна активність (особливо, якщо ці рухи
супроводжуються промовлянням віршиків);
* розвивається спостережливість, увага, стійкість уваги, пам’ять;
* тренується увага і дитина вчиться «розповідати руками» цілі історії;
* кисті рук і пальці набувають рухливості й сили,необхідної для оволодіння письмом.
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до школи. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити,
в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним
завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем:
- по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини;
- по-друге, покращують розвиток мовлення малюка;
- по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.
Психологами вже давно помічено, що чим більше і точніше дитина може виробляти тонкі дії пальцями, чим більше вони його слухаються, тим краще розвинені у малюка лобові частки і скроневі відділи мозку, відповідальні за розвиток мови.
Пальчикові ігри,крім розвитку зв’язного мовлення, здатні стимулювати розвиток пам’яті, вміння логічно міркувати, уваги, концентрації, надалі сприяють формуванням навичок письма, малювання. Пальчикові ігри вчать дитину поперемінно напружуватися і розслаблятися, що неминуче позначиться на його подальшій здатності справлятися зі стресом.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись зі школи, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома і як хвилинки відпочинку на уроках. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. Ось поетапний план роботи з пальчиками:
1. Пальчикові вправи (гімнастика).
2. Пальчикові картинки (фігури).
3.Пальчикові ігри (інсценівки).
4. Пальчиковий театр.
5. Ляльковий театр.
Пальчикову гімнастику розпочинаю з найпростіших вправ та знайомства дітей зі своїми пальчиками-з їхніми назвами, призначенням (“Пальчики вітаються”, Долоня-кулак”, “Молоточок”,”Бігунець”,”Млинок”, “Потрусимо долонями”, “Хвилі”, “Січемо капусту”, “Перемо білизну”, “Падає сніг”, “Кінь біжить” та ін). Коли діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, їхню діяльність ускладнюю розігруванням коротеньких сценок, інсценівок, переказом невеличких оповідань
“Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення.
“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.
Моя сім’я
Цей пальчик – мій дідусь, А оцей - моя матуся.Цей пальчик – моя бабуся, Ну, а цей маленький – я,
Цей пальчик – мій татусь, Ось уся моя сім’я.
(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого.)
Гра "Хованки"
В кулачки всі заховались - ось так, ось так.
(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком.)
Пальчикові ігри дають можливість мені грати з дітьми, радувати їх і, разом з тим поліпшувати мову і дрібну моторику. Завдяки таким іграм дитина отримує різноманітні сенсорні враження, в неї розвивається уважність та здатність концентруватися. Такі ігри
формують добрі взаємовідносини між дітьми, дорослими. Одні пальчикові ігри вчать малюка рахувати, в інших дитина повинна діяти, використовуючи обидві руки, що допомагає їй краще усвідомити поняття вище - нижче, зверху - знизу, вправо - вліво.
Розвиток дрібної моторики руки супроводжується наступними діями, які я успішно використовую в навчально- виховній діяльності з моїми першокласниками:
1. Малювання, штрихування, зафарбовування, продовження ряду, елементи графічного
диктанту.
2. Пазли, конструктор, мозаїка. рахункові палички.
3. Ліплення, ігри з піском, малювання крейдою, восковими олівцями.
4. Ляльковий театр з рукавичкою, тінями на стіні.
5. Дидактичні ігри із завязаними очима ( "Чарівний мішечок", "Торба діда Опанаса",
"Клоунські витребеньки").
6. Ігри з намистом, волоськими горіхами, камінчиками, каштанами, прищіпками, пробками, крупами, горохом, квасолею та ін.
7. Зав'язування та розв'язування вузлів.
Пальчикові малювання швидко розвивають дрібну моторику руки, сприяють координації рухів і концентрації уваги. Це відмінна підготовка до майбутнього письма. Сьогодні існують
наступні техніки пальчикового малювання: долонькою, кінчиками пальчиків, напіврозкритим і закритим кулачком. Техніки можна об’єднувати, якщо того вимагає мистецтво .
Рука – це природне знаряддя, тому дитині легше отримати перше зображення через природні рухи самої руки, ніж від пензлика. Сьогодні цей вид мистецтва набуває щораз більшої популярності.
На виставках, в музеях, галереях можна побачити картини, намальовані за допомогою лише пальців рук. Процес малювання пальчиками завжди розслабляє, викликає посмішку, приносить задоволення. З власного досвіду вчителя та мами знаю, що дуже добре, коли і батьки долучаються до такої творчості. Малювання пальцями надзвичайно розслабляє і дорослих,
вони відчувають себе дітьми, дозволяють собі потішитись.. Цим методом можна здійснювати корекційно-розвивальну роботу. Малюкам цікаво і водночас розвиваються психічні процеси:
уява, мислення, мовлення та урізноманітнюється ігрова діяльність. Якщо ж використовувати цю методику на групових заняттях, це сприятиме навчанню школярів засобам комунікації,
вмінню поводитися в колективі, розвитку їх мовлення. Важливо, щоб у дорослого, який проводить таке заняття з дітками, також була хороша фантазія і бажання піднятися до розвитку дитини, вміти побачити світ очима дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар