Мнемотехніка

           Мнемотехніка як вид візуалізації навчального матеріалу

Метою педагогічної діяльності був пошук ефективних і нестандартних форм, засобів, методів, прийомів, добір цікавого дидактичного матеріалу і завдань, які б покращували мовлення, мислення, уяву та, зокрема збагачували їх активний та пасивний словник, вдосконалювали та формували пам’ять молодших учнів, граматичну будову та зв’язне мовлення.

Свою роботу  я спрямовували на розв’язання освітніх, розвивальних, виховних і корекційних завдань.

Навчальні:

− ознайомити дітей із «чарівним дивосвітом» мовлення через використання наочного моделювання, мнемотехніки, символів, схем, піктограм, елементів ейдетики, друдлів, сінквейну, карт Проппа;

− ознайомити із яскравими мовними образами, нестандартними мовними порівняннями; − навчити правильно складати описові фактичні та творчі розповіді з опорою на наочні моделі, опорні схеми; будувати прості  речення; переказувати відомий твір; придумувати нові казки; читати казки за допомогою символів-схем тощо;

− вчити нестандартно мислити, виділяти головні ознаки у предметів, помічати найдрібніші деталі, логічно розробляти варіанти;

− допомагати запам’ятовувати незнайомі слова, тексти, розучувати вірші засобами мнемотехніки;

− ознайомити із умовними схематичними позначеннями, навчити кодувати кожен рядок вірша різноманітними символами;

− ознайомити із графічним способом сприйняття та уявлення інформації; − ознайомити дітей із способами упорядкування та систематизації пізнавальної інформації про навколишній світ;

− формувати навички самостійного моделювання;

− вчити цікаво проводити вільний час (друдли).

Загальнорозвивальні:

− розвивати логічне та образне мислення, увагу, уяву, зорову пам’ять, спостережливість, підвищити інтерес до краси власної мови, покращити комунікативні навички, оперувати узагальнюючими поняттями («тварини», «посуд» тощо);

− активізувати позитивні емоції від більш повноцінного сприйняття оточуючого світу;

− формувати та удосконалювати зв’язне мовлення;

− активізувати мовленнєву творчість дітей, розвивати фантазію, підвищувати мовленнєву активність;

− збагачувати активний та пасивний словник;

− удосконалювати навички використання у мові синонімів, антонімів;

− вчити долати сором’язливість та невпевненість;

− розвивати художньо-естетичний смак.

Виховні:

− виховувати самостійність і впевненість у собі, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні мети;

− стимулювати у дитини бажання працювати з вихователем і дітьми.

Корекційні завдання:

− вчити дітей зосереджувати увагу на тривалий час;

− усувати мовний негативізм, порушення мови.

   Відомо, що дітям краще запам’ятовується і сприймається той матеріал, який для них більш доступний, цікавий, загадковий, незвичайний, і тому я почала використовувати у своїй практиці нестандартні прийоми розвитку мовлення із дітьми молодшого  шкільного віку. Працюючи із дітьми першого класу я  помітила, як діти із задоволенням почали вчити невеликі вірші за допомогою символів підказок. І навіть, за простими, доступними їм картинками-символами – читати  та переказувати невеличкі казки, відгадувати загадки, складати розповідь на задану тему. Картинки-схеми, піктограми допомагали дітям пригадувати скоромовки, читати прислів’я, приказки  тощо. Коли  вперше використала гру за методикою ейдетики, то відразу помітила, як цікаво  учням запамятовувати літери.

     За допомогою мнемотаблиць діти навчилися правильно описувати предмети (іграшки, посуд, меблі, пори року тощо), придумувати казку  на задану тему. На перших етапах допомагала дітям, вчили уявляти, фантазувати, а потім тільки націлювали їх на те, що уявляти потрібно тільки кумедне, веселе і незвичне. Не слід запам’ятовувати, а потрібно лише уявляти слова, подумки пов’язувати їх одне з одним у ланцюжок казкових подій.

    Пам’ять дітей у молодшому шкільному віці дуже активна, і це потрібно використовувати. Не слід забувати, що основа пам’яті – уява. Розвиток уяви залежить, насамперед, від зацікавленості дитини. Звичайно, не всі діти можуть активізувати свою уяву й перенестися у фантастичний простір, тому потрібно поступово залучати та зацікавлювати дітей, і тоді можна побачите, як вони почнуть із задоволенням сприймати чарівний дивосвіт мовлення.:  

      

Дидактична гра «З яких казок герої?»

Програмовий зміст: навчити дітей впізнавати казкових героїв за малюнками, називати їх; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, мовлення; виховувати любов до казок.

Дидактична гра «Розкажи казку за малюнками»

Програмовий зміст: навчити дітей розповідати казки за малюнками; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, мовлення; виховувати любов до казок.

Дидактична гра «Здогадайся, яка казка зображена?» (зображення казки за допомогою символів) (ейдетика)

Програмовий зміст:

  1.  Вчити дітей відгадувати зображення казок за допомогою символів-підказок;

  2.  Відгадати, яка казка заховалася за схемою;

 3. Розвивати мовлення, увагу, уяву, пам'ять, спостережливість; − виховувати любов до казок.

 Висновки та перспективи подальших досліджень (впроваджень).

     Таким чином, ефективним засобом вирішення складних завдань із розвитку мовлення дітей молодшого шкільного віку, засобом подолання певних труднощів у складанні описових розповідей, поганому запам’ятовуванні віршів, порушенні мовлення, бідному словниковому запасі, швидкій втомі, нецікавості тощо виступають нестандартні прийоми розвитку мовлення.

   Великий обсяг знань, який дитина не може засвоїти на основі словесного пояснення дорослого, вона легко засвоїть, якщо цю інформацію подати у вигляді дій із наочними моделями, що відображають істотні риси досліджуваних явищ.

  Нестандартний матеріал   сприймається ними як доступний, цікавий, загадковий, незвичайний.

    На мою думку, нестандартні прийоми будуть найбільш дієвими лише тоді, коли вихователь залучатиме і дітей до створення нових моделей та використання їх у навчально-мовленнєвій діяльності, як підказку, як маленьку «хитрість» чи «невеличкий секрет», відомий лише їм, адже діти полюбляють все таємниче. Крім того, символи, «створені» самими дітьми, стають для них більш зрозумілими, а значить і більш доступними у використанні.

Подальше дослідження спрямувати на узагальнення здобутих результатів, втілення нестандартних прийомів навчально-мовленнєвої діяльності у повсякденне спілкування, інтегровані уроки , корекційні вправи , дидактичні ігри тощо.