Розвиток творчих здібностей молодших школярів в умовах групи подовженого дня

На сучасному етапі розвитку суспільства, вкрай необхідною є потреба створення сприятливого простору для формування успішних, конкурентноздатних особистостей, спроможних ефективно працювати та навчатися протягом усього життя.

Зміна напрямку державної політики України в галузі освіти до дитинства  вселяє надію на успішний розвиток саме такого суспільства. При цьому особистість педагога, якому належить бути вчителем і вихователем громадянина XXI століття, стає центром освітньої системи. Педагог був і залишається основним суб'єктом, покликаним вирішувати завдання  розвитку суспільства.

     Тільки творча особистість здатна вирішувати непрості завдання  виховання підростаючого покоління. А особливо, коли ця особистість  - вихователь. Адже "плекає педагог  майбутність долі!" (І.Драч).

 І тільки постійне  вдосконалення власного  педагогічного досвіду дає право  вихователю стати свідком "народження людини".

        Одним із важливіших аспектів моєї діяльності, як вихователя ГПД , є не лише формування  фахової креативності, але й уміння розкрити власний творчий  потенціал, розвинути активність, зняти  психологічні перешкоди до самовираження,  сформувати знання, уміння та  навички щодо  створення  продуктів власної  творчості. І тільки через власну особистість  я розвиваю  та формую  особистість  дитини, беручи відповідальність перед соціумом за адаптування  її в оточуючому світі, шляхом  проживання  з нею спільно керованого і самокерованого процесу.

      Постає питання, на що спрямована  креативна діяльність вихователя ГПД? На формування  особистісно – соціального досвіду вихованця з урахуванням  особливостей розвитку особистості в  сучасному суспільстві.

А взагалі творчість означає створення  нового, креативного - це здатність  висловлювати незвичайні ідеї, нетрадиційно мислити, швидко розв’язувати проблемні ситуації. І тільки під впливом  соціального середовища та системи освіти, навчання  та виховання буде формуватися творча, активна особистість. 

 

У свою чергу, головною метою школи, як соціального інституту в сучасних умовах, є  різнобічний розвиток дітей, їх пізнавальних інтересів, творчих  здібностей,  умінь,  навичок самоосвіти, здатних до самореалізації особистості. Молодший шкільний вік вважається  найбільше сприятливим і значущим періодом для виявлення і розвитку  творчого потенціалу особистості. У цьому віці закладаються основи творчості, психологічна база продуктивної  діяльності, формується комплекс моральних цінностей, якостей, здібностей, потреб особистості. І я, як вихователь ГПД , намагаюся вирішувати завдання розвитку різноманітними способами, використовуючи наступні види діяльності: ігри, конкурси, свята, вікторини, виховні заходи, клубний годинник, КВН, брейн – тренінги, інтерактивні  ігри – подорожі, вистави.

У міру своїх сил  і здібностей  намагаюся робити  життя дітей цікавим, змістовним, правильно організованим повсякденно , наповненим  кожен день  корисними думками і радощами.  Завдання  вихователя  на групі полягає не  в тому, щоб тільки зайняти дитину грою, але  й організувати такі заходи, які  були б  цікаві й корисні школяреві відповідного віку, сприяти його  інтелектуальному  і фізичному розвитку, збагачувати його  емоціями.     Планую розвиваючі  вправи  перед самопідготовкою, щоб підготувати дітей до самостійної навчальної роботи, які вимагають від них активної розумової діяльності (матеріали на розвиток  мовлення, збагачення словникового запасу, тренування пам’яті, уваги, закладання основ творчості).  Через  креативні вправи , завдання спонукаю дітей  до самостійного розмірковування , всіляко стимулюю їх вольові зусилля, розвиваю розумові здібності. Короткочасні дидактичні вправи ,своєрідні розумові гімнастики, фізичні руханочки проводжу в динаміці і обов’язково в ігровій формі (10 хв). Відпочилі, без ознак втоми і збудженості , діти легко включаються в розумову діяльність при виконанні  домашнього завдання.  На початку навчального року проводжу інструктаж із безпеки життєдіяльності учнів під час самопідготовки в ігровій формі ,застосовуючи ляльковий театр при показі  казки – уроку «Шкільні пригоди зайця Стрибунця». Щоденно, перш ніж учні розпочнуть самостійну роботу, нагадую правила безпечної поведінки , спираючись на ситуації знайомих дітьми казкових героїв.  Самопідготовка – не урок. Як організувати? Як розпочати? Застосовую різні прийоми. Наприклад,  почергово прикріпляю на дошку плакат «Правила самопідготовки», правила тиші, поваги, взаємодопомоги, піднятої руки. Опрацювавши пам’ятки  виводимо разом з дітьми  власний  алгоритм  домашнього завдання під час  самопідготовки. Практика показала, що така організація  дає якісне виконання домашнього завдання , при цьому зберігає здоров’я вихованців , хороший настрій  і створює ситуацію успіху.

 

      Для забезпечення дисципліни під час самопідготовки рекомендую застосовувати сигнальні картки, які спонукають до тиші і відстежувати етапи самопідготовки. Для забезпечення  самостійної навчальної діяльності та  своєчасного завершення роботи використовую  мотивацію, створюючи ситуацію успіху з посмішкою на очах: «У вас  усе вийде, ви  все зможете зробити. Усе буде добре!»; стимулюю учнів до використання різноманітних способів виконання домашнього завдання, застосовую метод «Незакінчене речення», ідентифікацію, враховую інтереси й нахили  учнів, використовую наміри.

  Серед  аргументів, що мотивують  учні до самостійності, виокремлюю такі:

          *   зростай  у своїх знаннях;

          *   умій  відстояти себе, свою власну думку;

          *   заяви про себе знаннями;

          *   пам’ятай, що твої знання – це шлях до успіху.

 В пошуках шляхів активізації самостійної роботи впроваджую під час  самопідготовки в другій половині дня інтерактивні технології навчання.

 Ігрові прийоми 

застосовую  впродовж всієї самопідготовки, на будь – якому етапі її проведення. Заняття у формі інтелектуальної гри дає змогу віртуально занурити  учнів у  чарівний світ казкових героїв. Вони (казкові герої) можуть з’явитися, наприклад,  в ляльковому  театрі, пальчиковому,  на екрані монітора, пропонуючи учням певні завдання. Візуалізувати виконання домашніх завдань допомагає використання  інформаційно – цифрових технологій.

    Для розвитку вміння раціонального використання часу  застосовую прийом  технології  «таймменеджменту». Щоб учні швидко  долучалися до роботи, вміли розраховувати час, який потрібно затратити  для розв’язання прикладів і задач, на підготовку усних чи письмових  завдань, я  спільно з дітьми обговорюю регламент , визначивши  тривалість часу, необхідного для виконання завдань. Зорієнтовую  на відлік часу, що демонструють  стрілки настінного годинника. Можна організувати змагання «Хто швидше розв’яже задачу, приклад », вправи «Що можна зробити за 1 хвилину, за 5 хвилин, за 10хв тощо. Ефективним засобом розвитку самостійності при виконанні домашніх завдань є застосування пам’яток – алгоритмів, схем, таблиць, цікавих вправ, задач на логічне мислення, усне обчислювання тощо.  З учням, які мають труднощі в навчанні, працюю індивідуально. Допомагають  учні, які створюють мобільну  «групу довіри», склад якої може змінюватися. Для забезпечення  дисципліни та порядку застосовую  такі методи заохочування , як довіра, підбадьорення, схвалення, похвала , використовуючи  похвалки або фішки. В такий спосіб відзначаємо дитину за допомогу.

Але обов’язковим засобом протидії втомлюваності під час самопідготовки є застосування  здоров’язбережувальних технологій – проведення динамічних пауз, пальчикової гімнастики, вправ для очей, «сміхові вправи», вправи на зняття психоемоційного напруження і саморегуляції, руханки. Проводжу після завершення   якогось процесу, пов’язаного з навчальними заняттями. Зміна видів діяльності сприяє підвищенню працездатності, відновленню сили, нормалізації уваги й активністі, запобігає порушенню постави.

   

     На результативність самопідготовки значною мірою впливає  уміння вихованців аналізувати власну діяльність, чого діти не хочуть і не вміють робити. Бо самоконтроль  передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення та виправлення помилок, виховує  почуття обов’язку, відповідальності, сприяє  вдосконаленню навичок  розумової діяльності. Навчаю учнів  різним прийомам самоконтролю:

-         зістав написане з текстом;

-       перевір написане  за вивченим             правилом;

-         звір написане зі словником;

-         перевір хід своїх міркувань за пам’яткою – алгоритмом, схемою.

 Завжди прошу допомоги, перевіряючи  роботу учнів, у дітей -консультантів, які швидше справились із завданням, або пропоную їм  виконати цікаві завдання  в центрі відкриттів, прочитати  щось цікаве у центрі новин чи усамітнитись у куточку  тиші.

   Проводячи рефлексію, дізнаюся, чи подобаються мої методи роботи під час самопідготовки. Використовую такі вправи: «Відкритий мікрофон», комунікативну розминку – рефлексію «Кому і за що» (застосовується технологія «Уяви себе»), «Скринька скарг, подяк і пропозицій».

   Застосування  сучасних  інтерактивних технологій , методів і форм організації навчання  - не самоціль. Використовую для створення атмосфери в групі, що найкраще сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, збагаченню і розвитку творчого потенціалу як мого так і вихованців. Розумію, що кожна дитина по - своєму сприймає поданий матеріал і через такі популярні  форми  роботи даю дітям можливість максимально  виявляти ініціативу і творчість.

    У вільний час всі діти тягнуться до ігрової діяльності, так як гра для деяких з них є сенсом життя. У рухливих іграх діти розвивають в першу чергу свої фізичні здібності; через сюжетно-рольові ігри вони успішно освоюють елементи людської діяльності, а з допомогою дидактичних ігор краще засвоюють і поглиблюють знання навчальної програми.   В час, відведений для ігор, діти групуються за інтересами, а завдання вихователя - допомогти дітям визначитися з грою.   

  Важливу    роль у розвитку дитини молодшого шкільного віку відіграє потреба в русі, бо це форма активного відпочинку дітей, засіб залучення дитини  до здорового способу життя.  Рухливі, емоційні  ігри   та ігри-змагання,  спортивні    естафети розвивають  у них   кмітливість, швидкість    реакції, зменшують скутість  і  емоційну загальмованість. 

   Кожна гра   виконує  певні функції,  містить  великі  виховні  можливості,  так  як   вона завжди   бажана,  допомагає дитині  освоювати  багато корисних функцій, розвиває здібності і важливі у житті якості. Але головне, чого дитина навчається в грі – це бути людиною. В ігровій діяльності діти отримують навички групової роботи, тобто відбувається розвиток комунікативних здібностей і створюється радісний робочий настрій, що теж важливо в умовах тривалого перебування дітей у школі.

     

   У розвитку дітей використовую  пізнавальні ігри: ігри - конкурси, ігри-подорожі, «Поле чудес», «Хто хоче отримати приз» і інші; інтелектуальні: невеликі логічні завдання для дітей, а це ребуси, кросворди.  На перший погляд, здається, що їх виконання не становить труднощів для дитини. Насправді вони напружують весь свій розум, силу, щоби розв'язати задачу, причому справляються далеко не всі. Тому особливо важливо підходити до дітей дуже індивідуально, враховувати   рівень розвитку   дитини,  слід урізноманітнити ігри за ступенем складності, щоби кожен вихованець відчував свою значимість і міг проявити свій інтелект. Необхідно давати значно часу для роздумів, не поспішати з відповіддю.

 Сюжетно - рольові ігри молодших школярів мають свої особливості.

 Так, наприклад, вони нетривалі за часом і в них бере участь невелика кількість людина. Вихованці з задоволенням грають у ігри: «Школа», «Магазин», «Моя сім'я», «Лікарня», «Я подорожую», «Мода», «Театр» та інші. Вони сприяють зацікавленості учнів, а під час самопідготовки – цікавим заняттям, а не нудною роботою.

 В своїй роботі використовую дидактичні ігри , так як вони допомагають учням краще засвоїти програмний матеріал, виробити практичні  навички, посилюють інтерес до навчання, сприяють  розвитку  індивідуальних нахилів і здібностей. А це : «Лото», «Добре чи погано», «Хто де живе?», «Змагання художників», «Знайди пару  за формою» та ін.

 Ефективним засобом розвитку творчих здібностей молодших школярів є  нетрадиційні  техніки малювання( графіка, малювання восковими олівцями, зубною щіткою, пальцями, долонькою, тичком) , робота з пластиліном , глиною, папером . Через  гру,   читання  та обговорення  казок,  оповідань   разом з  дітьми розглядаються   такі  ціннісні категорії,  як добро,  совість,  сором,  милосердя, великодушність. Дітям подобаються  такі заняття, бо така діяльність  сприяє формуванню  у них бажання ставати кращими.

 Турботливе  ставлення  до оточуючих – найцінніша моральна якість, що виховується у дітей з раннього віку, тому в ГПД  проводжу бесіди про дружбу, а також заняття на теми «Культура спілкування і поведінки», години людяності «Співчуття», уявна подорож «У країні  Доброти і Чемності».

 Протягом усього життя людині  слід надавати вибір  дій у певних життєвих ситуаціях, допомагати  формувати  моральний досвід. Завдання моє, як вихователя групи подовженого дня  вміло  спрямувати  діяльність  дітей, активно  заповнювати   «вільний простір», бо проходячи  шляхи розвитку  в початковій школі, учні легше адаптуються, переходячи  в середню ланку. Група подовженого дня  допомагає розкрити здібності дитини, її бажання й уміння  вчитися, творити; відчувати радість пізнання; дає змогу по – справжньому реалізувати особистісно  зорієнтоване навчання. Адже в сучасній  демократичній школі центром освітньої діяльності є дитина, а головним завданням кожного педагога – формування усебічно й гармонічно розвиненої особистості.